Як же сатана радіє,
Коли душ багато
До себе запрошує.
Хитрощами, обманом
І своєю брехнею.
Він пропонує, лестить
І радіє, що на мед,
Ці метелики збираються.
І дітися їм нікуди,
Ось так вже получається.
Душі ці загублені,
Їм вже спасіння нема,
Ними керує сам сатана.
Туди попадають, або дуже слабі,
Або байдужі.
Для таких життя вже все одно,
Що то день, або то є темрява.
Так і ловить сатана душі,
Де йому буває вигідніше,
А де і по простоті людей.
Куди йти вони не знали,
Так в капкан і попали.
Господь чекає, але не підганяє.
А лукавий поспішає, бо знає що
Кінець має до нього прийти.
04.10. 2015 р Автор Сотник Анжеліка
| 
