Душа, на кінець-то вирішила
Повернутися до Бога.
Робить все можливе
Щоби попасти до Нього.
Написаний вірш її рукою,
Але, про що саме вірш,
Хіба не про її долю?
Вона подумавши відповідає,
Що вірш її душі торкається.
Сам Господь побудив
Написати його для душі,
Що спала так довго без Нього.
- "Душа, як би ти тільки знала
Про велику радість, про Христа.
Ти би прокинулася і побачила би
Що ти у великій біді." -
Так шкода, бо душа
Зовсім одинока без Бога.
І ось до неї доходить, що
Без Бога ні до порога.
Вона почула розмову Бога
І почала писати до Бога Отця. -
Так у чому проблема?
Скоріш іди, біжи, душа, до Бога.
Получиш прощення, спасіння
І від Бога благословення.
О, яка ж ти станеш щаслива,
Радісна і дуже красива.
Божий труд неси, не зупиняйся,
Що було до Бога залиш все, не вагайся,
А Він дасть повітря чистіше, голову світлішу,
Руки, ноги сильніші і швидкіші.
І все буде красивіше і чесніше. Амінь.
29. 07. 2017 р Автор Сотник Анжеліка |