Хвалит душа моя Господа. Мое творчество о Боге

Сколько лет уже прошло,
А Бог всё ведет за Собой.
А мы мало за всё каемся,
Благодарим на устах,
А сердце у нас каменное.

Так мало всем прощаем,
Ножку другому подставляем,
А если душа спотыкнулась,
Мало радости для нас,
Надо чтобы упала.

 

Спішу до Тебе я прийти
Та все не получається,
То марнота, образи або тишина.
Та і бажання нема щоби покаятися.

Так думає весь народ
І я зі всіма разом падаю.
Ворог тут як тут і немає місця
Де Божому народу покаятися.
 

Бог хоче всіх нас вкупу зібрати.
А ми вагаємося, силою своєю,
Хочемо все в світі взяти,
А сила та, не від нашого Бога.

Творець бажає, щоб ми
Все в руки Йому віддали.
Той хто віддає, той і спокій має.
Бог дає, а взамін від нас чекає
 

Птах в небі кружля,
А кохана його птаха
Все за ним спостерігає
І тільки вона знає,
Кого ж він там шукає?

Птах так високо злетів
В надії, щоб Бог його
До Себе запросив.
Кружляє собі, кружляє і
За воротами до Раю спостерігає.