Осінь прийшла
І листя золоте
З собою принесла
Вони такі гарні,
Прямо сонечком горять,
А коли опадають,
То просто жах.
Тяжко дивитися,
Бо зразу гниють,
Ніби душі наші
Від гріха падуть.
Краса, як що з Богом,
Тоді гарна вона.
Бог казав нам:
«І в старості
Будеш сочним».
Серцем молодим
І дуже красивим.
Був даний час листку,
Він висів і око радував,
А зараз прийшла пора
І його вже нема.
Так і нам дає Бог час
Коли Йому служити,
А приходить пора
І ми маємо відпочити.
Лише Бог знає коли і
В який час покликати нас?
І за все нас запитає,
Як і коли несли свій труд
В Ім’я і ради Христа.
Алілуя.
Хай поможе усім Господь,
Щоб нам не загинути,
А йти вперед, лиш вперед,
І дійти до Небес,
Там, де живе наш Господь.
21. 11. 2015 р Автор Сотник Анжеліка | 
Печать страницы 
