Люди, люди схаменіться,
Бо ви усі, по вуха у гріхах,
Навіть не відомо,
Чи виберетесь?
Вам самим, а ні як.
А нитка та, тягнеться,
Все більше затягує вас.
Ви сліпи, глухі заплутались
І виходу немає для вас.
Але все одно вам солодко,
Як та свиня в бруді валяється,
Так і ви у своїх гріхах.
Вам боязно, щось почати
І нове життя розпочати.
Здається, що то крах для вас.
Бога не просите, гордість маєте,
За то все так у вас.
Все шкребінь з початку,
А кінця не маєте
І у кожного він свій.
А Господь все чекає,
І кожну хвилинку жде вас.
Прийдіть, покайтесь
І лиш Спаситель почує вас,
Доки є для вас благоприємний час.
З вірою ідіть, з надією пройдіть,
З любов’ю несіть, той хрест,
Що вам буде доручений.
І у кожного, він буде свій.
Бо Один Господь знає сили ваші
І поможе вам хрест донести.
4. 07. 2013 р Автор Сотник Анжеліка
| 
Печать страницы 
