Нахилилась душа до Бога, помолилась.
Все, як на духу, розповіла Йому,
Як по світі ходила, нікого не любила,
Всім бажала зла, темноти.
Душа падала, мучилася, як в клітці,
Як загнаний звір металась.
Не знаючи, де вихід шукати?
А, Господь був поруч, Він стояв і чекав.
Прийшло покаяння, це значить,
Що прийшов на це свій час,
Головне, душа взивала і до Бога достукалась,
Почув її Творець наш.
Життя спочатку народилось,
Душа вдихнула, захотіла пити, їсти
І вже у Бога просила праці,
Що має по життю понести.
Душа горить бажанням,
І Бог хоче їй дати стільки, скільки
Вона може нести і принести Йому плода.
Горить душа бажанням,
Догодіть Господу завжди,
Любить Він таких пильних,
Тих, що хочуть працю Божу нести
І з плодами до Нього прийти.
25. 09. 2012 р Автор Сотник Анжеліка
| 
Печать страницы 
